Вишиванко моя...

Вишиванко моя
У вишневих квітках,
Тебе Мати моя дарувала,
И солодкої Долі,
І Кохання-Любові
Вона доці своїй побажала.
Поруч з нею Рушник –
Оберіг на шляху…
Я минуле далеке бачу,
Як з молитвой до Бога
При лучинках-свічках,
Вишиваєш Рушник ти на вдачу.
Сива Мати моя, Рідна Мати моя,
Кольоровою ниткой в Майбутнє,
Ти стежинку мені прокладаєш.
І щоб Шлях повернув мене
                в Рідні Краї,
Ти від щирого серця бажаєш.
Я на тім Рушнику
Бачу Дивних Птахів,
Що приносять щасливую Долю.
Одягну Вишиванку –
По росистих лугах
Відпущу своє серце на Волю!!!

                28-30 серпня 2011 р.
                (Покрова Божої Матері)   
                м. Київ.


Рецензии