Вип рнань шляхи моновистава

Випірнань шляхи
(моновистава)


Не мають
до Неба за що
прив’язатись...
Й чипіти...
хіба що «за так».
А я – глибина
я – глибина –
я –Глибина!..



Бояться мене всі пузаті,
бояться так!
то їм до дна
то тим на поверхню
всі на світ той – а я звідти! а...
Бог не мина,... і
я – глибина
я – Глибина...



Це пустослів’я –
щітка губ касаток...
і кити з своячихами...
та слово з глибин – не мана...
Зійдете з розуму – та я
не перестану писати!!
я – не перестану писати:
обтирать,
обтирать дуги-буги з розсолу
в касаток –
збурювать –
й Бог-Слово із дна!
й темність коралу
корало – сугубо
вусату –
я Глибина!



Церква, потріскана,
та – воювати...
розбиття: кличе,
Мартоха: Одна...
треба ж так репнути:
не розпізнавати
не розпізнати...


Кораблю Христа і Діви
така глибина!
потрібна одна – а
Глибина!..



Хвилина мовчання. –
Й я – поголений...
(Аплодисменти...)

Роздягання до суті
і в сутіні...
хода не сумна...
ба, думка одна
Ох і паритиму
я вас, роззуті, із всюд мілі-мени...
і поголю, добре поголю,
вас, всесвітнії поліс-мени –
Божественними глаголами!
кажу:
Божественними глаголами!!
хто є «на змійках»...
оголюю



У похід нас
посеред напуас
благодать Корабля
й глибина –
челядь віків не сумна!!..
вавилонськії – в вись й в малахіт
і одна
Духа мова!
вавилонськії вгоди блищать?
гади і мови? блищать? –
Глибина! – й захід-схід
на рожево-розплавах раптово:
Одмова! – що не є Мова!!



Гади,
Відмова – що не єсть твій шлях!..
вже горизонт – я
Гади душ,
а Бог ще ворушить із дна...
я – глибина
я –глибина
я – Глибина... А--а!..
А--а...

3.06.2008