з Зальцбурга
Ти би без риби
просидів в огні
Ти би без трибів здійнявся до гри
Навіщо зранку ви мені!
І зранку розженусь в кориду!
Як зранку розженусь в кориду —
о маргарити весняні! —
і то я — знову на якусь наїду
як тьму!
Спіть, діду, тьми нема,
спіть, діду...
Злітаю з Зальцбурга
носи пахтять
століття — ніби гілля
миготять!
Й на Бога!
і на Бога:
яке ріднеє життя!
24.12.2012
Свидетельство о публикации №117072207649