Висока трава то не іграшка
і впав — і пропав
А косить рука Усевишнього
тисячоліття отав
Висока трава — це музика?
хто впав — словом встав
І проявляє крізь усмішки
всі зуби октав...
Висока трава — в союзники?
і все одне одним біжить
І музика благословення — о музика!
а інші то мислять щоб жить
Доля назветься їм хвойдою?
О хто? зрозумій і повір!
А музика й слово вигойдують
Безсмертні слова — аж до зір!!
Увидь же мене, дивовижнеє!
І гинуть усі від здрібнінь.
А час поки ще під нездвижністю, —
Вас не випереджує тінь.
5.06.2013, Світле Воскресіння!
Велич
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072206748
Свидетельство о публикации №117072206748
Рецензии