А так воно на св т...

*   *   *

                Валентинові Сільвестрову,
                композитору(Київ), присвячується

1

А так воно на світі
є відрадою
Що другорядне
все ж співає другорядне
А першорядне теж
співає першорядне
А вічність підриває нас зарядами!
                А вічність вибруньковує порядність…
А в вічність підганяють так азартно!
Які захоплюються дивом —
Аж не можуть
                і казати!

2

Тож чутно
як тече голос речей…
І буркотіння — й вік рече
Все що полискує й пашить
Те що звивається — в кімнати
              солов’їні
Щоби комфортом задушить!



І щоби дірки не лишить —
Якщо з Христом ти не в таїні…

Але щоб не сповзти до згуби
То Бог тобі — лінійку в зуби
І всовує кінець в рояль.
І не пищати!
І не просить пощади.
А звуки ніжності сотать
Харчать, іскус смоктати —
І — вірність Богові — писати!


Дріб боротьби!
Рій хроматизмів! —
І небес печатку!!
І краще б тебе вдарив для початку
Словесник Слова-Бога так гірчато, —
Й лінійка без Христа так
                не дрижить!..
І вийняв з пучок вік акселератний…


...Грім! Музика!!
За Керч  зірниці потіснив —
                у чаті:
Мовчати.

09, 10. 09.2013