І дихаю тепер я знову вільно,
Нема кайданів, що стискали крил політ.
Приїхала я знов на Україну,
Написаний де був Шевченків заповіт.
Тепер я, Боже, знову вільна!
Чи божевільна, бо втратила свій глузд.
Я чую знову мову солов'їну,
Яка бринить навколо з незнайомих вуст!
Лиш декілька годин пробуду я з тобою,
Не обійму, мене чекає інший вже літак.
Дивлюсь на тебе я крізь скло, крізь сльози болю,
І ближче бути нам, на жаль, ніяк...
Та я прийду, прилину, чуєш, мила?
Ніщо вже не зупинить, так і знай!
Бо хочу чути мову солов'їну,
І бачити квітучий твій зелений гай!
16.07.16. Київ, аеропорт Бориспіль.
Украине
© Copyright: Сыня Панчоха, 2017
Свидетельство о публикации №117072206041
Свидетельство о публикации №117072206041
Рецензии