маниш...
Вільні руки,зламані крила.
Тінню моєю ляжеш
і наповниш собою вітрила.
Мрії,як хмари в небі,
ти летиш між ними стрілою,
бути тобі у потребі,
поливати живою водою.
Ліки мої-це слово,
снігом на тілі танеш.
Стисло і випадково,
ніби смієшся, маниш...
Свидетельство о публикации №117072204593