Ліні Костенко
Ти зіркою мегавеличини
зійшла на хмарнім небі Украіни.
Тихенько вітер двері відчинив.
Всі закутки завіяв і шпарини.
Все бачить всевидющим оком він.
І добре, і недобре, і злиденне.
А ти, як той незламненний пагін
стримиш до сонця. Сумніви щоденні
відточують перо. І мудріі слова
летять до всіх- беріть! І розумійте
для чого вам на плечах голова.
А ви, бореі, війте. Кріпко війте...
18 липня 2017 р
Л н Костенко
© Copyright: Евгения Кобикова, 2017
Свидетельство о публикации №117072202942
Свидетельство о публикации №117072202942
Рецензии