"У істини проста мова."
(Г. Сковорода)
* * *
Спасися, вітре березневий вільний,
Спокійним цілуванням віт! —
Ти, сонце, грієш білий світ,
Та світ відігрівається повільно.
І Бог прийшов, назвав ім’я своє,
Пішов невпізнаним в повернення дорогу.
Духом орю, та світ мене не впізнає,
Й мене й себе — в ріллі — до Бога.
І туго мариться, що вітер є,
Що сонце світить всім.
1996
***
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072107925
Свидетельство о публикации №117072107925
Рецензии