* * *
Бисть упадоша — дива! — в надвечір’ї
на води і вруни,
Кришечку хмари піднявши нежданно — дива!
Перебираючи Сам самосвітнії струни,
Лугу являє іскристі слова.
В лузі — святі, і ліси, і — осанна! —
і труни,
Чисті серцями — осанна! — в новітніх
главах!
Перебираючи Сам самосвітнії струни,
Луга навчає — та неізреченним словам.
1996
Бисть упадоша дива! в надвеч р...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072107837
Свидетельство о публикации №117072107837
Рецензии