Переводять церкви на російську,
наче грають в ворожу дуду
чорні слуги імперського війська,
вівчарі неподілених душ.
І роздвоюють сіру ментальність,
і засіюють ниву людську,
забиваючи клином фатальність
у глухий, перекошений кут.
Під склепінням церковної стелі,
під вагою чиєї вини
ти стоїш у глоті, як в пустелі,
із гірким відчуттям чужини?
Хоч нерідна у хорі гучніша,
та на рідній, один наче перст,
відчайдушно вимолюєш тишу
звідсіля за дві тисячі верст.
Переводять церкви на росiйську...
© Copyright: Маслов Владимир, 2017
Свидетельство о публикации №117072009505
Свидетельство о публикации №117072009505
Рецензии