В кна щоки дн в
Васильціву Богдану, в Христі братові, присвячую
А жовтень йде –
як дім з пісень.
Так вікна в духа –
Небом яті;
Тож дні пронизливі – і припідняті
як зерна свята;
І на очікуваний Фомин день –
щастя із рук,
що в благодаті:
дайте Фомі, – щось комусь
дайте!..
То від дороги – будуть жать,
Бо вперто жито засівають:
Під небо від зернин біжать
Білясті зблиски, і дрижать
потоки Божого врожаю!
Мене вража, коли апостоли
тримають
мішечок серця
в день Фоми.
Благословляють.
І так як в днів здорові щоки –
Матері Божої спокій.
19.10.2008
Фомин день, після літургії
Свидетельство о публикации №117071805359