Миклош Форма. В предчувствии нежности, счастья

Я буду без квітів – для чого нам квіти в руках? (Я буду без цветов: для чего нам цветы в руках?)

Автор: Миклош Форма, Украина

(перевела Инесса Соколова)

***

Цветы не возьму я: не надо цветов нам в руках.
Пусть руки свободными будут для теплых объятий.
Мы оба затихнем в предчувствии близости, счастья.
Но, жизнь позволяет обняться лишь в грёзах пока.

А времени мало осталось – так мало, а жаль.
При встрече желанной не будем терять и мгновенья.
Не будем жалеть, всё для радости, прочь все сомненья.
Как много таких, кто не встретил любовь, лишь печаль.

Цветы будут после, позднее, придёт ещё час.
Сначала улыбки, приятная нега лобзаний…
Узоры от слёзок на щеках при первом свиданье,
Такой иероглиф на счастье – он только для нас.

------------------

Оригинал

http://www.stihi.ru/2017/07/17/7792 – на странице автора

***

Я буду без квітів – для чого нам квіти в руках?
Нам руки з тобою потрібні для тихих обіймів.
Із наших грудей час давно вже серця наші вийняв.
Нам доля і час дозволяли обійми в думках.

Нам мало лишилося часу – мить. Обмаль. На жаль.
Та ми не жалітимемо і не втратимо миті.
Ні, ні, не на жаль, а на щастя нам обмаль любити.
Бо скільки ж їх, тих, хто зустрів не любов, а печаль.

А квіти – на потім, пізніше, не зараз, не час.
І зараз на часі – обійми, а ще – поцілунки...
І може, сліди на щоках – то сльози візерунки,
Такий ієрогліф, котрим пише щастя для нас...