Жив я у мрiях

 Жив  я  у  мріях.

Жив  я  у  мріях,
Як  той  лелека.
Що  біля  ставочка,
Живе  недалеко.
З  трави  й  очерету,
Звив  він  гніздечко.
Та  й  пару  шукає,
Уже  недалечко.

Я  також,  не  в  парі,
По  світу  тинявся.
Молодий.  Здоровий,
Додому  добрався.
Мені  каже  мати,
Чогось  ще  питає:
Чому  це  у  мене,
Дружини  немає?

Вже  маєш  за  тридцять,
Пора  оженитись.
Дім  збудувати,
В  ньому  поселитись.
А  то,  як  безпутний,
Все,  тільки  у  мріях.
Може  дівчина,
Якась  має  надію.

Мамо,  моя  мамо,
Ти  права,  та  й  годі.
Приведу  невістку,
Тобі  при  нагоді.
У  сусідки  Клави,
Підросла  Наташка.
Світиться  красою,
Як  в  полі  ромашка.

Запитай  у  Клави,
Чи  можу  зустрітись.
З  її  ясним  сонечком,
Та  й  порозумітись.
Бо  ота  Наташка,
Запала  у  серце.
А  в  ньому  любові,
Повнеє  відерце.

Каже  мені  мати:
То  не  гоже  сину.
Сам,  коли  вже  любиш,
Запитай  дівчину.
Бо  кохання  в  світі,
Святе  й  найчистіше.
Тому  не  барися,
А  давай  скоріше.

Поки  я  вагався,
Що  мені  робити.
І  як  про  любов, 
Свою  поговорити?
Смілива  Наташка,
Сама  мені  призналась.
З  першого  погляду,
Вона  закохалась.

Ось  так,  добрі  люди,
У  житті  буває.
Тільки  той  знаходить,
Коли  сам  шукає.
Навіть  наш  лелека,
З  милою,  в  гніздечку.
Стережуть  удвох,
Вже  свої  яєчка.

І  ми,  живемо  в  мріях…

   05:15.18.07.2017.