Принцеса i Дракон. Десять рокiв по тому

- Ви, люба, знову вивели своє чудовисько у світ! -
Принцеса обернулась до княгині, що іззаду підійшла,
й плечем стенувши,- Подивіться, наче чоловік
не виглядає ВАШ жахливо! – тій злорадниці відповіла.

І погляди їх вперлись в князя, вже малинового від вина,
спожитого за вечір, лисого, маленького, - в кутку,
хитаючись, той князь твердив Дракону – Пий до дна! –
щомить хапаючи його за гудзики на синім сюртуку.

- Ну, що ж, людське обличчя не втрачає він хоча б.
- Невже? А хто у герцога в гостях такі діла…
- Ну, досить – гнівно мовила княгиня – про тих баб! 
й нервово віялом обмахуватися почала.

- Невже не можна щось зробити? Королівський маг
 і гільдія алхіміків дасть раду кігтям і зубам…
- Навіщо - здивувалася принцеса, - добре й так!
- Е, ні! Вульгарно ТАК виходити у люди вам. 

- Зате не треба відбиватися від натовпів його
прихильниць. Адже він красивий був, як чорт,
до перетворення. І вмовить з кредиторів будь кого.
Й орендарі квитаються у срок, хоч кров з аорт.

- Та що ви!
- Хай лиш спробують. У гніві він такий
страшний, - з'являтися на очі не рискую навіть я.
І величезна економія на гардеробі, - неохоче сюртуки
він змінює. Й кравець поможе лиш з обслуги короля.

- Та це ж жахливо! Вам доводиться з цим жить.
- А я вже звикла. Ікла, шерсть, ну, панцир, як броня, 
ну, паща. Ви ж тримаєте собак, княгиня. Він умить
зате все розуміє. Ще й безпечно з ним щоночі і щодня.

- І все ж хіба не хочеться, щоб поруч - справжній чоловік?
Принцеса хитро посміхнулась – Ох, якби ж хто знав,
і ви, княгиня, істину, який він в ліжку! Справжній звір.
І легкою ходою полетіла до Дракона, що уже занудьгував.

Сховалась під крило і мимо князя, що блював в вазон,
пішли до виходу. – Даремно тут ми. Лицеміри і хмільні
так втомлюють! – ледь чутим риком скаржився Дракон,
- давай надалі не приймати ці запрошення дурні!

- Коханий, іноді це треба, бо не кличемо нікого в гості ми.
А князь, якщо тебе дратує - з'їж його в наступний раз.
Тобі княгиня лиш спасибі скаже. - Й під крильми
припала ніжно до Дракона, -
                шлюбу їхньому ішов уже десятий рік в той час.