Насл дування св. Золотоустого оана

        Наслідування
        св. Золотоустого Іоана


Будем ми плачами зцілювать тих,
Що собі хабарями вибудовують
світлі доми
І хапають поля.
Й проридаємо ми:
Бо ридають ліси – мов ридає мій стих!
Ми будем плакать за згинулих тих...

Царство нам – т а м... Тут ображено нас...
Плакать за самозакінчених – вість
не нова:
Кожного дня говорить треба ції слова:
Гірші від звірів вони! і сліпіші за час!
Прямо щодня за них плакать – творить
парастас...

Правда в нас! Правда в віках не нова...
Двадцять віків! – і не чують.
А з нас – тільки плач:
Плакав Христос: смерть, геєнна їм – бач
Кожного дня говорить треба ції слова...
Так бо їх зцілим: нащо їм чорт і палач?

– Горе, багаті, вам, мзду ви отримали вашу!..
– Доми великі і добрі, й не будуть живущії в них...
Плачуть Пророки й Писання! й наш стих!
Биймо у груди, хай вселенна здригнеться від плачу!..

Нащо їм дим і палач?Лиш себе погубили.
З заздрости, злости до собі подібних...
Нащо цим Агнець? світле спасіння від Діви?
Каються? –
бісом прихоплені воля і сили!..
Так ось, без Сина і Духа, дісталося, милі...

Царство нам – там: тут образили нас...
Плакать за самоприречених – вість не нова!
Кожного дня говорить треба ції слова!
Гірші від звірів вони і підліші за час...
Прямо щодня за них плакать –
творить парастас...

– Горе, багаті, вам, мзду вже отримали вашу!
– Доми великі і добрі, й не будуть живущії в них...
Плачуть Пророки й Писання, поети і стих...
Биймо у груди, хай вселенна здригнеться
від плачу...

11.12.2007