Що так збулось й що
так було
То світом тихим й возсія
Край моря сяйво знемогло
В силі свойого носія
Потрібна ніч
Зубатість борони
Й пітьму небеснеє розчеше
І — піснею летить океанид
Краплі донизу струшує із чресел
І сизий труд
Бо сизий гніт
Й небо — небо як мир безкрає!
Й танок струнких океанид
А хто те бачить
те спізнає
Кого на хрест
з мороку Слово здійняло…
29.04.2011
Позамежне Слово
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071704466
Свидетельство о публикации №117071704466
Рецензии