Лиш не цікався про деталі.
І – що далі.
Раз Бог мовчить –
і ти мовчи.
Він трусить сад –
і ти вмочивсь.
Всіх богоз’явлень вниз
сипуча геніальність!
Од Бога я навчивсь:
торнадо!
із злетом просто вертикальним!!
Край лісу вулицею вбіг
розширюючи тини і ліси
вразяться – це сікач
порив!
не видячи тинів
просто за змістом –
але – як би... як би без задніх
ніг!
прохрускуючи – мов апчхи в деталях!
та шабарнувся в ліс!
з мохів яким накладом? а Бог йо’ зна
і може Бог сік по заду сього
торнадо!!
Ти вчись!
Він трусить сад –
це Його сад,
а ти – дивись...
і скаже ще спасать...
і оних вітри злі...
Усе! вийміть носи з землі!...
Скажи вже! – перед носом купа полуниці!
Правда, ось в небі зрошена як стій...
Плоти плотами – чого повзатися
ницьма?
Пустіте, з Богом, ГЕНІАЛЬНІСТЬ на постій!..
10.01.2007, ранок
Торнадо
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071704409
Свидетельство о публикации №117071704409
Рецензии