Пташка в серц
о Боже!
усі як надвечір
і прості і продажні
лишають смолистії дні абордажні...
смола
та сама по собі загусає
і лиця у сонця і вітру —
зм’якають
стріла м’якше тонше відпущена
в стрій попадає
та лиш не вбиває
а все — колисковую
пісню співає
трава що прим’ята
у сонце всю стрункість вкладає
а сонце прим’яте
і вже не збиває...
а все — колисковую пісню співає
і ліпшого в мене за Тебе немає
і я мов пташина
мов крильцем до раю
в зеленім повітрі в Тобі залипаю
і хто то легоче як вітер
як вечір стихає
і хто колисковую пісню
співає...
і травами — травами скраю
21.05.2011
Свидетельство о публикации №117071607090