* * *
Чуєш: вологість і вітер;
весна...
І вже не морозить,
це більш не морози!
Сльози
солодкі
скресає вона,
Вічної Весни ці сльози.
Боже! на перших парах
поможи...
Висунусь я в ще холодне
віконце:
Котиться сонце
крізь міст вітражі,
Моляться в променях сонця!
Господи, Ти, що єси
по церквах,
В вітрі, в дружині і в кожній
дитині,
Нині
земля розійдеться
по швах:
Щось вже є вічним однині.
2003
Чу ш волог сть в тер весна...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071504587
Свидетельство о публикации №117071504587
Рецензии