Пароме! з тепло-
діючою церквою...
ідеш рікою –
і ні сліду від ноги...
І ми, і те, що в небі –
мов в моменті.
І в кожнім, що в заріччі є, райцентрі,
І в кожнім протиріччі у нас,
Церквою
закріплюєм – де вічні – береги...
І ні ноги, і ні ноги,
і не ноги: боги...
Віддячність Слову! – це
є жах: т е, о!
не центами,
А гудинням з-за огорож...
Гудками, дзвонами.
Подзвонюваннями.
І мобдзвінки...
І в Славу вкинені заогорожно
п’ятаки.
І плин. І час.
Й все навпаки:
Ти єсть Церквою
Спасительською.
І ні ноги, і не ноги,
і не ноги: боги.
Ідем. Укріплюєм
укріплюєм,
де вічність, береги.
Вернули душу в душу.
І ні ноги, і ні ноги.
І ні ноги...
14.05.2008
Те, о!
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071504566
Свидетельство о публикации №117071504566
Рецензии