Дзв н в симфон
…Візьмеш від звіра
на чоло печатку,
як тимчасовість сургуча.
Тьма била з самого початку
За те, що я — хрестом — звучав!
За це і відблиски й відбитки
Що так лякали
два квартали по ночах...
Живуть — в любові і — на
речах з нитки
І серцем оживуть в сумних речах, —
Дзвін вивітривсь і —
стиль... обм’як в калитці;
Не пускай Моцартові, Боже, тлумача!
Не впусти Моцартові, Боже, тлумача!..
Так, я прийшов, щоб все закрити! —
Щоб Моцарт — знов почавсь...
Дзвін Іменем Христа! — звучав!! звучав!..
2.02.2010
Свидетельство о публикации №117071504444