Ген альному Ковалевичу
Тобі, брате люблячий, присвячую
Це — літо! Липень — і у нім
Весь огород — як грім!
Да — а які не тут —
Олживі… все різко
Випирає груди й кучми —
Страсна живність!!
Як! У дитинство — не мені?
Це липень! Липець — і у нім
Став огород як грім!! —
Не жариться — чубариться,
Чубариться бо хмариться
А на цілуй — чухмариться
Чубарсь зелено вариться
І плавно наповза ще хмарка ця…
З’їж, огороде, ти — моє дзеркало!
Жери правця
Держи правця — у небі
Чари й дні
І хмари й чари й дні!
Чухмарики-гутарики ясні!
А поза моїм щастям —
Просто пні…
І не любив корчаг — на гнів…
Й кому оце киваєте? Йому,
Слову в мені?..
12.06.2010
Свидетельство о публикации №117071504294