Лiто прощавай...

Засмагле літо-літечко уранці не знайшлось,
Немовби загубилося, за обрій подалось.
На березі піщаному пройшло біля води,
На добру згадку-пам'ятку залишило сліди.
Давно достигли яблука на дереві в саду,
Складу їх до торбиночки, за літечком піду.
Знайду криницю в лісі холодної води,
До сонця промовляю:"Чекай мене, зажди".
Благаю, зупинися на хвильку хоч одну,
Та сонце золотаве прискорює ходу.
У небі понад лісом великі і малі
На південь відлітають у вирій журавлі.
Так жалібно співають прощальної вони,
Бо край свій покидають надовго до весни.

                25.10.2013р


Рецензии
Дійсно, гарний віршик.
Дякую!
З повагою!

Павел Миронченко   07.12.2017 10:29     Заявить о нарушении
Дякую за відгук.
Зповагою, Ірина.

Ира Каменская   08.12.2017 08:47   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.