Радість серця рожевіє,
молодіє
Почуття стягнулись вмить під тривогу
А чи досить я Тобі є вірним,
Маріє?
Чи я досить сам до себе є строгим?
Всемилостива Божа Мати,
В серці йшов і став,
щоб світ обняти
Сильно добра є в моїм серці дія
І не знаю, чи те нам йменувати…
Йменувати – це ледь не так –
поламати!
Йменувати – є на вічність
прицільність…
Легше кохану в горах орлу обнімати
Гірно світ даєш – й духовную вільність!!
А любов мене валом – як вчистить!
І пропали і ціни й оцінки й пороги
А чи досить я Тобі вірний, Пречиста?
Якщо так це, для чого я строгий?
Господи, Ісусе Боже, то моя
вбогість…
Випаруй Святим Духом у вірші тонкіше…
Йшла любов тонка, як заходять
з дороги:
Незастосовні, милосердні і
найсвітліші.
2001
Вищий шлях
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071401857
Свидетельство о публикации №117071401857
Рецензии