Тихо точиться щастя - маленькi краплини
Звідки крапельки ці, усвідомити мушу.
І чому так поволі заповнюють душу –
ця щаслива миттєвість, щаслива хвилина...
А раніше вливалося щастя – мов злива.
Не спинити, здавалося, щастя потоки.
І сміялась зі мною любов чароока:
був коханим, кохав – був безмежно щасливим.
А тепер – тихо точиться щастя, поволі.
І душа вже навчилась краплинам радіти.
Щастя – є: щастя завжди присутнє на світі
в кожній миті, бо щастя – і доля, й недоля...
Свидетельство о публикации №117071401652