Ти казала: як жінка іде крізь дощі – це роман...
А сьогодні романом під зливою був чоловік.
Він не мав парасольки, але не ховався, не біг:
він ішов по воді – він негоди долав океан...
Хто йому не подав парасольку, про дощ не сказав?
Не сказав: захистися, себе вбережи від біди?
Хто йому не сказав: начувайся, мій любий, не йди?
І чому чоловік так підкреслено дощ зневажав?
Він ішов під дощем – мій роман і новела моя.
Він нікому ні словом не скаржився, мій мовчазний.
Він мені так подобався – мужній, безстрашний, земний.
Бо романом ішов крізь дощі неприкаяний я...
Ти казала, як жiнка iде крiзь дощi - це роман...
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117071303387
Свидетельство о публикации №117071303387
Рецензии
Интересное стихотворение, Миклош! Я его перевела.
Соколова Инесса 13.07.2017 16:40 • Заявить о нарушении
Соколова Инесса 13.07.2017 16:40 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2017/07/13/5957 – мой перевод. Приятная лирика!
Соколова Инесса 13.07.2017 16:41 Заявить о нарушении
Соколова Инесса 13.07.2017 16:41 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.