Життя, життя...
Лиш випадку данина.
Бажання смерті задумам твоїм
під щось ціле віддати половину
чужий вогонь випалюючи в дим.
І перший крок, і реквієм як спомин -
то все пусте, мов вранішня роса.
Щезає світ у вицвілості втоми
твого зачаття стесаних кресал.
В пітьмі надій...
У крайнощах любові...
Шукати сенс не власного буття -
це пити біль.
А душі не готові
до злих умов нового вороття...
Потертий шлях до тисячі пробачень
затягне дух у совісті вузли...
Живі - посплять.
Незнайдені - заплачуть.
Прозорі вдень - розкажуть, що були.
І десь в імлі відкриється початок,
в якому розум серце перетне,
щоб гріли світ закохані дівчата
простим хлопчачим тегом #всемине#...
Щось про нiщо
© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117071301499
Свидетельство о публикации №117071301499
Рецензии