Соломка

Як наперед би  знати нам
Коли і де впадемо,
Соломку застили б там
Та на вмання ж ми йдемо.

Надіючись що буде так
Як ми запланували,
Але по іншому ніяк,
А тут раптово впали.

Й давай кричати поможіть,
Та більшість нас не чує,
Ото ж кричіть чи не кричіть,
Хто впав то там й ночує.

Таке вже правило життя
Вставати самотужки,
А ні, лице ти для биття
Й сміялись щоб подружки.

Цинніш соломи, то грошва,
Не заробив – байдуже,
Твоя можливість ще жива,
Заробиш ще мій друже.
11.07.17.


Рецензии