На лантанових голках трави танцювали,
Де прадавнього літепла чар,
І розхристані спекою ласо шукали
Найсолодший у світі нектар.
Сподівались на право останньої ночі,-
На пожертву застиглій ріці
Не каміння жбурляли, серця свої, Отче,
Полювали за нами ловці.
У скуйовджені хмари-химери пірнали,
Наче вершники вскач на льоту,
…Трави стали отавами, тільки ж не знали
Ми про зайшлу осінню сльоту.
(фото автора)
На лантанових голках трави...
© Copyright: Фиолетта, 2017
Свидетельство о публикации №117071108024
Свидетельство о публикации №117071108024
Рецензии