Вiдпусти мене в нiч

Відпусти мене в ніч, де  цілуються з хмарами зорі,
Де молочний туман на світанні лягає в луги.
Нам затісно удвох у бурхливім життєвому морі,
Та і щастя ріка віддаляє від нас береги...

Відпусти... прожени!!! Всеодно вже нестерпно від болю.
Не сама ніби йду... так  малюють майбутнє  зірки.
Напророчили нам розіпнуту вітрилами долю.
Я в покорі прийму її вирок полинно-гіркий.

Я за обрій піду, своє серце залишу з тобою,
Бо ж без тебе мені, як колоссю в жнива без зерна.
Я напевно слабка... за любов не готова до бою...
Відпусти мене в ніч, бо  для дня я занадто сумна.


Рецензии
повертайся до мене щоночі,
я землячку як сонце люблю,
як тобачив ці чари жіночі,
в них печалі гіркі утоплю.
тицікаво пишеш заходь на мою сторінку, в колі друзів Харківський Єсенін просвіти сама звідки?

Виктор Худаков 4   10.12.2017 21:27     Заявить о нарушении
Який сердечний відгук! Дякую!
Дякую, що віднайшли хвильку зайти на сторінку вінничанки...
З теплом - Любов -

Любовь Иванова 2   15.12.2017 07:36   Заявить о нарушении
Винница далековато, но в интернете ты заходи чаще в гости, на меня как найдет то украинские стихи приходят то русские.

Виктор Худаков 4   15.12.2017 20:13   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.