Смакую самоту із філіжанки,
Мов каву, з ароматом дивних мрій,
Бужу думки, скуйовджені підранки,
Частинки туги струшую із вій.
Заховані давно на антресолях,
Юнацькі сподівання та думки,
І від кохання явки та паролі
Закриті в скрині з назвою «роки».
Стежиночки до щастя призабуті,
Хоч наче, не така уже й стара,
Та тільки от чому, мов на розпутті
Мене така печаль одоліва?...
Безрадісно складаю днів фрагменти,
Рутині віддаюсь до забуття..
Можливо, крила - просто рудименти,
Але без них не має смак життя.
(відкопано в чернетках)
(Із цикла "Сильна жінка")
Ілюстрація із коллекції "ТАЙНА ЖЕНЩИНЫ", художниці Lise Auger
Смакую самоту iз фiлiжанки...
© Copyright: Тайный Альков, 2017
Свидетельство о публикации №117071105499
Свидетельство о публикации №117071105499
Рецензии
А може крила не рудименти, а псевдоподії. Доброї ночі, Таня.
Игорь Ярин 01.08.2021 23:07 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 01.08.2021 23:07 • Заявить о нарушении
Крила - то наші до щастя вітрила) Доброї ночі і Вам, Ігоре)
Тайный Альков 08.08.2021 23:18 Заявить о нарушении
Тайный Альков 08.08.2021 23:18 Заявить о нарушении
Хай вони несуть тебе до нескінченого щастя, якщо таке існує взагалі.
Игорь Ярин 09.08.2021 00:52 Заявить о нарушении
Игорь Ярин 09.08.2021 00:52 Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.