* * *
Я вільний – як вітер,
І ми з ним витаєм – як діти,
І ми з ним
літаєм – де квіти, –
Де квіти живуть – не скажу,
Бо там вітер...
У небі є квіти –
І їх тільки знаємо ми,
Чужі всім, як діти.
Як мало цього між людьми!
Не прийнятий в людях,
Я гаряче з вітром дружу.
Він коник в усюди, –
Де квіти живуть – не скажу,
Бо там вітер...
Нічого не просим,
Бо тільки у Небі я свій,
Ми врешті приносим
Гарячий любові напій.
Я вільний – як вітер,
І ми з ним літаєм...
Є вітер!
1998
***
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071007494
Свидетельство о публикации №117071007494
Рецензии