Вклоніння Марії
Вклоняюся серцем, Царице Маріє,
вклоняюсь і плачу.
Нащо ж дав було Бог найранковіш злетіти
і чимало побачити ?!
Вклоняюсь і каюсь — як довго Тебе
я не бачив...
Бо так сталось, і як це пробачити?
Як серцем пробачити?
Як Ти вихопила із надольних принад
і полону...
І що спокій я маю й тепло над озимленим!
Не лиши мене, серце, щоб не захолонув,
Благородна, Маріє Єссеєва, преобрази мене...
Вклоняюся просто, Царице Маріє,
і шаную — і плачу:
Я ж шукав на землі Жінку в сонці,
і я не побачив.
І лишаюсь я ще занехаяний:
часом осипаний.
Найглибинніша Сонце-Марія,
серце, преобрази мене.
2003
Вклон ння Мар
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071007484
Свидетельство о публикации №117071007484
Рецензии