Коли день сипле попіл в очі,
І ніч стоїть – вся на порозі бід,
Тоді приводяться слова пророчі –
Що в Бозі слід, чого – не слід…
Відкрите серце вловлює цей хід,
Що то на гільйотині горизонту
Каліграфічно самотнє спадкове
слід-у-слід
Людей, що прямували Бога проти!
В Цариці все іде з добром в людей:
Угвинчується легко світло сяйва.
Лиш совістю одзвонюється день
І ніч женуть чорняві, світлі і русяві:
Не вона крижами – вони на себе
тиснуть,
Дзвонами світла Матері гудуть,
Вони з Марією в душах ідуть!! –
Дерева, що звелися прямовисно –
Понад землею…
Буде Божа милість:
Я свідчу правим, і до власних йду:
Лиш Божа Мати не голубить хтивий
дух,
Марія йде в Божій красі і силі!..
24.04.2004
Вмитий день
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117071007385
Свидетельство о публикации №117071007385
Рецензии