Фуго, будь!
Сонце — вулиці шумує
Хто нас чує?
Хто нас чує!
Хто в секстаедрах ночує
А хто в кубиках кочує
і про що ми —
він не чує…
Що нам з того?
Що нам з того?
Нам якраз підстрибнуть вгору!
Вийнять горе
виллять горе
та й наплакатися Богу!..
Об Славутич б’ють литаври…
Зблиски знають-чують Дочку.
Він Її на правім — в Лавру,
а мене на лівім — в точку…
Сонцем вулиці
шумує!
Сонцем вулиці
тушує,
Шин ошуйність, скрип старцює
Та із Неба — не сумує!
В нитку — човен —
човен —
в точку.
Малиновість!
тінить холодочок
27.03.2011
Свидетельство о публикации №117071007311