Мовчки
Спасибі, Сину, що єси
з Отцем на небі, ще й із Святим Духом,
що Ти Отця аж до кінця послухав,
і ще мені послухатись даси.
Очі Пречистої на серце поклади,
аби в раях звела з своєю домою:
своєю впертістю відомою
щоб не завівсь я до біди!
Щоб Ти так просвітив похмурий розум
із Сонця-Бога на укріплення душі,
аби Твої – мої – Її вірші
вдихали як озон у грозах…
Аби за ними стало тихо-тихо.
І мовчки Дух Святий витав і дихав.
01.11.2004
Свидетельство о публикации №117070802857