Це — і ліс
«А я про те,—
Бог праведнику нагадав,—
що, певно, ти забув:
як ти теля не одв’язав…
Воно, в лужку, вночі
бач, білооке
— Що це-е! — кричало,
як в галстучці на шиї, та
твар невситная
його дороздирала…
Я чув! а
перед тим— ще серцем накавалив.
То пожинаєш те,
що, бачиш, трішки тебе ображало…
Та ти б синицям раз —
який горішок в ліс…
коли мороз; цей звір…
знов те забув?
горіх би ти заніс —
то т е одпало б…»
Красивий ліс!
як для сердечного підпалу.
27.01.2010
Це л с
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117070802648
Свидетельство о публикации №117070802648
Рецензии