Хуан Рамон Хiменес

Холодні веселки у заростях саду,
і листя розмокле в затопленій ямі,
і сонний струмок під дощем листопада,
і чорні метелики над пустирями...

І хвора трава на руїнах прадавніх,
на древніх могилах, на звалищах-купах,
фасади на північ і цвіль різнобарвна,
конання троянд, пелюстків шкаралупа...

Туга про незбутнє, про незрозуміле,
про зникле, й навряд чи і було,
про знаки, що в темному небі згоріли,
і той, кому гірко, і та, що забула ...

- Хуан Рамон Хіменес


Рецензии