Синя панчоха

Коли її подружки поцілунки
Вже дарували юнакам палким,
Вона, немов сполохана дикунка,
Читала все запоями книжки.   
Та мріяла  про ніжного героя,
І почуття, немов в романах тих,
От тільки якось, знову стороною,
ЇЇ минали лицарі із книг...
І хоч життя не часто толерантним
Було, й безжально вдарити могло,
Вона - в душі м’яка та елегантна,
На нього зовсім не таїла зло.
Така наївна, мила, мов дитина,
І витончена у своїй красі.
Та для людей була «панчоха синя»
Вона чомусь, бо не така, як всі.


Рецензии
Спасибі, Танечко! Дуже гарно!
Навіть ніжно, зуміла читача полюбити ЛГ!
Зі Старим новим роком тебе, моя хороша!
З любов'ю!

Ангелина Длинка   13.01.2022 23:31     Заявить о нарушении
Щиро дякую, моя хороша, ніжно зворушена прихильністю твоєї щедрої душі до моєї літературної героїні. В дечому і я сама та синя панчоха.
Навзаєм, і тебе зі Старим новим роком, та усими зимовими святами. З любов'ю, обіймаю!

Тайный Альков   15.01.2022 05:10   Заявить о нарушении
Дякую, Танечко! Радості і щастя!

Ангелина Длинка   15.01.2022 11:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.