Брехня винуват присяжн...
Брехня — і винуваті і присяжні;
я завжди остаюся недосяжним
та з тим
що їх ні в чім не обдурю:
ударом вдарю — Даром одарю…
і духом викеровую зорю
майбутнього; ніщо мені
не в требі:
дитинний океан землі і неба
не оборю — а
віщому змирю.
Дух недосяжний вчув всесвітні звуки
о стид, на щ о ви підняли всі —
руки?
Хто б взнав хоч вполовину — ким
став я:
тим дихать став, що то для інших яд!
се п’ю —
з розкішних брів магнітних бур
ще й кріпну у драконячій натурі
а в серце ніж мені — лиш темні люди…
їх низький дух.
І знаю — те, що буде…
вони не зможуть бути при мені —
неперероджені… тваринні
навісні!
Потайні отвори для плазмових мечів
удень наслідую —
очищую вночі!
Дух недосяжний вчув всесвітні звуки…
о стид! на щ о ви підняли всі руку?!
1987
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117070606559
Свидетельство о публикации №117070606559
Рецензии