Я вас не хочу бiльше знати

Після довгих та безперспективних дискусій про вищу расу, вирішив написати для неї вірш.

 
Друзья? Вы говорите — братья?
Тамбовський вовк для тебе друг!
Ти заслуговуєш прокляття,
Сконай же ти від всіх недуг!

Згадай Сибір, то також дружба?
І тридцять третій рік згадай…
Ви — хами! Покидьки на службі,
На сотню літ кажу, — прощай!

Ти щось говориш ще про мову,
И, что, собачий мой язык?
Про язика спитай корову,
Засранець ти, а не мужик.

Не батько ти і ти не мати,
Московський кат, палач, різник,
Я вас не хочу більше знати
Від нині, і уже повік.


Рецензии
Поділяю Ваші думки, Ігорю.
Бо не знаю, коли вже загояться наші рани, втихне біль, та минуть образи, які наніс моїй Україні, наш великий північній сусід.

Та є те, що радує. Ми повертаємо собі свою мову.
Війна яка йде, згуртувала небайдужих. Вони творять, нову українську націю.

І як писав великий Кобзар:

І на оновленній землі,
Врага не буде супостата.
А буде син і буде мати,
І будуть люди, на землі.

З повагою до Вас,

Михаил Онищенко   14.12.2017 15:54     Заявить о нарушении
Дякую за таке яскраве сприйняття моїх думок.
Зичу усіх земних благ.
З повагою.

Игорь Стожар   08.01.2018 14:53   Заявить о нарушении