Синь волошкова помiж нив...

Відсотки темряви п’янкі –
Смак шоколаду, перцю, м’яти.
І кроки напівсна легкі,
І подих, як у немовляти…

Згадаєш прикрощі від злив,
Прозору кришталеву повінь,
Синь волошкову поміж нив,
Фіалкової ночі сповідь…

І впишеш між рядків,  – чекай
Ти в повню квітку-недоторку…
Знов червоніє небокрай,
Не дочекався він вівторка…

Вдихнув цілющу тишу в ліс,
Не зволікайте прийде гомін.
А, щоб знайти нам компроміс
Ворожить по долоні промінь…

Відсотки сподівань не раз
Підкажуть шлях нам до кохання,
А він іскриться, як топаз,
У сяйві сонця на світанні…


*****

Пьянящи ренты тупики
Со вкусом шоколада с мятой,
А полусна шаги легки,
Дыхание младенца свято…

Ты вспомнишь ливня жалкий вздох
В хрустальной чистоте потока…
В межжнивье васильковый слог
И ночи исповедь до срока…

В межстрочье впишешь,  – узнавай
Ты в полнолунье недотрогу.
Пылает горизонта край,
Но рано бить в набат,  – тревога…

Вдохнул он благостную тишь,
Не медлите в лесу агоний…
Найти пытаясь компромисс,
Гадает лучик по ладони…

Надежды толика не раз
Указывала путь к любови
И он сверкает, как топаз,
Как солнца луч, в росе юдоли…

04.07.2017