Ти не відчуєш, не побачиш й не знайдеш
Раніше вчасно сказаного слова,
Мене ти до кінця шляху мого ведеш,
Але гірка буде моя тобі промова.
Як я тебе побачу і знайду,
Усе на світі швидко стане лихом.
Як я скажу, що я тебе люблю,
Втечеш, немов лякааю тебе гріхом.
Мені так важко і не варто бути,
Чекаючи на дивовижні мари.
Мабуть, було би легше тут забути,
Але щось тяжко заважає, немов хмара.
Хіба так важко щастя раптом десь зустріти,
Не думаючи, час гаячи, шукаючи,
Щоб розпустилася душа, немов ті квіти,
Про решту дурнощів так стрімко забуваючи.
Усе в свій час зустріне і забудеться,
Хоча, таке, мабуть, не забувається.
Що хочемо - то неодмінно збудеться,
Якщо не можемо-воно якось долається!
Ти-щастя
© Copyright: Максим Балыкин, 2017
Свидетельство о публикации №117070503630
Свидетельство о публикации №117070503630
Рецензии