Кажуть – де дощів нема,
Відьом забагато,
І без снігу там зима,
І чорти по хатах.
А у нас дощі ідуть,
Зими також сніжні,
Відьми, мабуть, є, та суть –
Що ласкаві й ніжні.
Остогидло відьмувать -
Вони у нас добрі,
Вже минулось. Відтепер -
На любов пороблять.
Щоб любилось, щоб росло,
І вродило рясно.
Щоб не страшно вам було -
Всі жінки прекрасні.
Відмутантились з дощем,
Геть ворожість змита -
Від байдужості був щем -
Злі й несамовиті.
Недовіра йшла від вас -
Відьмами робила.
Лиш з добром той опір згас -
В щасті - й відьми милі.
З в1дьомського життя
© Copyright: Тонина Аг, 2017
Свидетельство о публикации №117070503621
Свидетельство о публикации №117070503621
Рецензии