Ніч прожив у багатоквартирному сні.
Я блукав кімнатами снів незнайомих.
Знав, що сплю. І хотілося спати мені.
Але треба було пройти невідоме.
І у кожній кімнаті – окремий сон.
Зі своїм сюжетом, своїм героєм.
І на кожну розмову – свій тон.
І окремі костюми окремого крою.
Це не сон – це примарний бал-маскарад.
Я міняв костюми на кожному кроці.
Я слухав інших, давав порад.
Я пережив всі гами емоцій.
Але я прокинувся врешті-решт.
Я назавжди вийшов зі сну-маскараду.
Я закрив назавжди сни-кімнати теж.
Я – прокинувся. Я – пробудженню радий.
Є чимало снів у кожного з нас.
Ті, що ми все життя пам’ятаєм.
Ті, що в пам'яті – якийсь час.
І ті, що одразу навік забуваєм.
Як то кажуть: сон – туди, куди й ніч.
Я ключі до минулого сну вже втратив.
Ключ від тяжкого сну – зайва річ.
Зайвий сон. Сон, у якому хочеться спати...
Нiч прожив у багатоквартирному снi
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117070501743
Свидетельство о публикации №117070501743
Рецензии
