Частина 1. Синопська битва

МАЛАХІВ КУРГАН
Історична поема

Частина перша.
Синопська битва.

Всю ніч буревій над Синопом гуляв,
Високі здіймаючи хвилі,
Над морем лило, вітер хмари ганяв
По сірім хмурнім небосхилі.

Навіки в історію нашу ввійшла
Осіння ця днина негожа –
У бухті Синопській розбита була
Турецька ескадра ворожа.

Війну із султаном Абдулом в той час
Вже місяць вели росіяни,
Князь Меншиков взнав, що десант на Кавказ
Готують в Синопі османи.

Нахімова з флотом послав він туди,
Віддавши наказ адміралу,
Як можна скоріш до Синопа пливти
Й спинити турецьку навалу.

У ніч перед боєм ніхто з моряків
Не думав моститися спати:
Хтось порох і ядра із трюму носив,
Хтось чистив ретельно гармати.

А вранці, вслід залпу з «Ауні-Аллах»,
Взялася османська армада
Вогонь по російських вести кораблях,
Страшна почалась канонада.

Лінкор «Три святителі» зразу з двома
Турецькими суднами бився,
Снарядів на палубу сипалась тьма,
І гар у повітрі носився…

Мотався поміж моряками хлопчак,
Волосся – русяве, патлате,
На плечах – залатаний батьків сіряк.
Хлопчину Митьком було звати.

Дванадцять лиш літ за плечима в Митька,
Маленького юнги з лінкора.
Він сином російського був моряка –
Андрія Бобра, комендора.

Андрій без спочинку вже кілька годин
Обстрілював турків з гармати,
Снаряди прожогом підкочував син
І порох встигав подавати…

Чим далі Синопська баталія йшла,
Тим гнулися більше османи…
Нарешті хтось вигукнув: «Наша взяла!
Дивіться, горять бусурмани!»

Поглянули в море обидва Бобра –
Палала ворожа армада…
Митько загорлав: «Перемога! Ура!»
Йому вторувала команда.


читати далі: Частина друга. Затоплені кораблі.
http://www.stihi.ru/2017/07/09/10420