Очищення...

Стікають брили-краплі по її волоссю,
І руки догори - їй звичний ритуал.
Волає розум у німому безголоссі,
Нарешті із Собою, а не назагал.

Нарешті змиє з Себе відображення дзеркал,
Всі тіні дня, чужі їй трафарети.
І звичним рухом витягне з грудей своїх кинжал -
Уже не боляче.... падіння-злети...

Вигне стан свій в місячному сяйві,
Засяє зіркою у струмені води,
І будь-які слова тут будуть зайві -
Танцює АНГЕЛУ своє "алаверди".

Під стукіт барабанів криги-крапель бедра колихає,
Змією в такт під музику ласкавої води,
Єство зсередини пекельними уламками палає - відпускає,
Впускаючи у Себе, ЙОГО райськії сади...

04.07.2017 Вільна Птаха


Рецензии