Тільки попіл знає, що значить згоріти дотла.
Але я теж скажу, низькозоро глянувши уперед,
що не все зносить буря вітрами, не все мітла,
в ширину забираючи по двору, підбере.
Недопалком зім'ятим, плювком, в тіні
там, де світлу прокрастись куток не дасть,
ми злежимось в обіймах з брудом, рахуючи дні,
в перегній, в останки, в культурний пласт.
Забруднивши совок, археолог відкриє уста
відригнути усе; та його відкриття прогримить
на весь світ, як зарита у землю жага пуста,
як зворотна версія пірамід.
«Падло!» - видихне він, обхопивши живіт,
й буде далі від нас, ніж земля від пташок,
падло – вільність-бо від клітин, вільність від
непочатого, від цілого: від апофеозу часток.
- Йосип Бродський
Тiльки попiл...
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117070402760
Свидетельство о публикации №117070402760
Рецензии