Iван Вазов. Лунали звуки

Иван Вазов
ЛУНАЛИ ЗВУКИ ФОРТЕП’ЯНО


Лунали звуки фортеп’яно —
то грала ти. І марив я.
У море звуків невблаганно
душа котилася моя. 

Не музика була то — гімни,
що славили палку любов,
звучала мрія в них нестримна,
то стогін був і то був зов

палкого трепету й любові,
жаги і шалу торжество...
Це ти в простори лазурові
моє підносила єство.

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Иван Вазов
ПИАНОТО ЗВУЧЕШЕ

Пианото звучеше страстно
под твойте пръсти. Упоен,
до теб ослушвах се безгласно,
в море от звуци потопен.
 
Не бе то музика — химн беше
на лучезарната любов,
копнеж неземен там звучеше,
то беше стон, то беше зов
 
на тайни трепети сърдечни,
на жажди, сънища, мечти...
В лазурно области далечни
унасяше духа ми ти.


Рецензии