Iван Вазов. Лунали звуки
ЛУНАЛИ ЗВУКИ ФОРТЕП’ЯНО
Лунали звуки фортеп’яно —
то грала ти. І марив я.
У море звуків невблаганно
душа котилася моя.
Не музика була то — гімни,
що славили палку любов,
звучала мрія в них нестримна,
то стогін був і то був зов
палкого трепету й любові,
жаги і шалу торжество...
Це ти в простори лазурові
моє підносила єство.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Иван Вазов
ПИАНОТО ЗВУЧЕШЕ
Пианото звучеше страстно
под твойте пръсти. Упоен,
до теб ослушвах се безгласно,
в море от звуци потопен.
Не бе то музика — химн беше
на лучезарната любов,
копнеж неземен там звучеше,
то беше стон, то беше зов
на тайни трепети сърдечни,
на жажди, сънища, мечти...
В лазурно области далечни
унасяше духа ми ти.
Свидетельство о публикации №117070402627